БАЛБЕС, -а, м. Розг. знехт. Рослий, безглуздий і необтесаний юнак (про підлітка, юнака).
Як правильно пишеться слово балбес?
Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. | мн. год. |
|---|---|---|
| Їм. | балбес | балбеси |
| Р. | балбеса | балбесів |
| Д. | балбесу | балбесам |
| Ст. | балбеса | балбесів |
Збережена копіяПохожі
Звідки взялося слово балбес?
Балбес. Запозичення з тюркських мов (У киргизькому, наприклад, білбес – «дурень», а в татарському білмес – «невіглас, неук»).